пятница, 24 марта 2017 г.

Чернігівський обласний інститут
післядипломної педагогічної
освіти імені К.Д. Ушинського






МАТЕРІАЛИ
учасника Всеукраїнського конкурсу
«Джерело творчості»
в номінації
«Керівник спортивно-технічного гуртка – 2017»
Кияниці Василя Васильовича
керівника радіостанції Носівської СЮТ

Сайт: http://nosivka-syut.at.ua






НАСТІЛЬНА КНИГА
КЕРІВНИКА
ДИТЯЧОЇ КОЛЕКТИВНОЇ
РАДІОСТАНЦІЇ
АМАТОРСЬКОЇ СЛУЖБИ
РАДІОЗВ’ЯЗКУ





                                                           

2017



       
Обґрунтування актуальності досвіду.
У цій роботі я пропоную мій власний досвід по підготовці юних операторів аматорської служби радіозв’язку в умовах звичайного позашкільного закладу. Вважаю, що мої вправи і методи гідні уваги і можуть слугувати початкуючим і досвідченим керівникам та начальникам  дитячо-юнацьких колективних радіостанцій України. Адже саме такі мої підходи, щодо тренувань звичайних підлітків, здатні забезпечити високі результати за порівняно короткий період. Свідчення тому – перші місця підготовленої мною команди у змаганнях Всеукраїнського рівня, які щорічно організовуються і проводяться Українським Державним Центром позашкільної освіти (УДЦПО) та призові місця в інших Всеукраїнських і міжнародних змаганнях з радіозв’язку (дивитись «Галерею нагород»).
Написання цієї роботи здійснювалося на основі діючої програми «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» (автори Бала О.В., Дежкунова Л.О.), схваленої до використання в позашкільних навчальних закладах» (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 24.07.2014 № 14.1/12-Г-1350).
Хоч я особисто був автором першої в Україні програми гуртка юних операторів колективної радіостанції (Збірник наказів та інструкцій міністерства народної освіти Української РСР №24, 1988 рік), за якою працювали всі колективні радіостанції України до 2004 року. Тому тема мені не нова. Проте, за роки, з’явилися нові технології, суттєвих змін зазнало технічне оснащення, а колишніх керівників радіостанцій змінили молоді. Водночас, крім згаданої вище програми О.В. Бали і  Л.О. Дежкунової з методичними рекомендаціями, не існує жодного іншого посібника з практичною методикою навчання юних радіооператорів. Таке становище змушує керівників дитячих радіостанцій у своїй роботі покладатися переважно на власний досвід та інтуїцію.
Пропонована робота не претендує на повне охоплення згаданої вище програми «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку», однак, найголовніші теми і методики підготовки для повсякденної роботи  і підготовки команд до участі у всеукраїнських змаганнях школярів, вона охоплює. Буду вдячним за будь які доповнення і поради, щоб у майбутньому включити у цю мою працю все пропоноване і цікаве керівникам радіостанцій. Жодної комерційної мети не переслідую – все, мною написане, як і раніше, так і нині – постійно друкується в Інтернет і має вільний доступ для будь кого, хто виявить інтерес і бажання займатися радіоаматорством, як особисто, так і навчати цій справі нашу молоду зміну.

Особливістю цієї роботи є її демократичність. Процес підготовки юних радіоаматорів не прив’язується до окремо взятих тем і занять, передбачених вказаною програмою, що в кожних конкретних умовах роботи гуртка (навчальне навантаження, матеріальна оснащеність, ступінь підготовки керівника і т.ін.) неодмінно призвело би до зайвої деталізації і відволікання керівника на адаптації вимог під можливості. Тому матеріал посібника і методи досягнення якісної підготовки початкуючих зв’язківців викладено у хронологічній послідовності дій, необхідних для загального досягнення мети, поставленої вище вказаною програмою.  Керівнику радіостанції (гуртка) надана можливість творчого осмислення поданих методик і адаптації своїх дій під конкретні умови конкретної радіостанції колективного користування.
Ще однією особливістю моєї роботи є спроба українізації процесу підготовки юних операторів аматорської служби радіозв’язку. Це надто актуальне питання. Адже й по сьогодні юні радіоаматори України у всеукраїнських змаганнях послуговуються російською мовою. І окремі спроби дітей з львівщини, рівненщини, волинщини не здатні зламати пануюче у змаганнях мовне середовище. Це у той час, коли аматори сусідніх країн вже здійснили перехід на офіційні мови своїх держав. Безумовно, це має відбутися і в Україні. Вирішальний крок – позиція тренерів (керівників) радіостанцій, які мають переконати себе і дітей про важливість впровадження української мови у галузь радіозв’язку. Цей посібник – їм у допомогу.



Робота знаходиться тут